Театр – його життя, присвячене лиш сцені

   22 лютого в центральній бібліотеці відбулася мистецька година: “Театр – його життя, присвячене лиш сцені” до 130- річчя з дня народження Леся Курбаса – актора, режисера театру і кіно, теоретика сцени, драматурга, реформатора українського театру.

   Ведуча заходу Лариса Демчук розповіла про життєвий і творчий шлях митця, про кохання до актриси Катерини Рубчакової (народилася в м.Чортків). Його вразлива душа не витримала драматизму нерозділеного кохання і він вистрілив собі у груди. Куля застрягла біля серця. Кілька грамів заліза від кохання він проносить до кінця свого життя.

   Зустрівши одного разу в “Молодому театрі” Валентину Чистякову, Л.Курбас  скаже: “Ти будеш моєю дружиною”. Курбасу було 32, а їй – 19, коли вони побралися. Вісімнадцять років вони пройдуть удвох спільним полем життя, доки їх не розлучать страшні жорна комуністичної влади.

   Після прем'єри драми М.Куліша “Маклена Граса” судова трійка при колегії ДПУ засудила Л.Курбаса до тюремного ув’язнення на 5 років.

   З цікавістю присутні слухали про гілочку тополі, яку Л.Курбас взяв з собою на Соловки, з якою він пов'язував свої душевні сподівання. Тюремне начальство наказало зрубати тополю, щоб зламати Леся психологічно, щоб він,  захищаючи своє деревце, був убитий. Та їх плани було зруйновано, Лесь Курбас не кинувся на бандита , а припав до пенька і ридав, а виконавець зм'як і одним махом сокири зарубав замовника.

   Також було переглянуто фільм “Пастка”, про життя і смерть Л.Курбаса, що є першою частиною кіно-серіалу “Моя адреса Соловки ”, режисера Леоніда Анічкіна. Це документальні свідчення про знищення духовної еліти України в найстрашнішому радянському таборі смерті. Повні краси і святості Соловецькі острови радянський режим перетворив у “СВОП”- Соловецьку в'язницю особливого призначення. Тут відбували заслання вчені, письменники, діячі культури, діти і дружини репресованих, що розділили участь своїх рідних. По різному у них складалися страшні соловецькі будні, та фінал чекав один-смерть.

   В 1937 році Л.Курбаса було розстріляно. Лише в 1957 році реабілітовано посмертно.