У кожного народу є свій Еверест.

 Історія мого життя складає частину історії моєї батьківщини                                                                                                                                                              

                                                                                            Т.Шевченко

 У кожного народу є свій Еверест.

Для українців такою вершиною є Тарас Шевченко.

Людина.

Поет.

Художник.

Геній.

І йтимуть до нього люди…

  “Під вічне слово “Заповіту” – краяни голови схиліть” під такою назвою у Лановецькій  “НВК ЗОШ  І-ІІІ ступенів №2- гімназія” відбулася відео екскурсія у Національний музей Т.Г. Шевченка, яку провели бібліотекар бібліотеки орлії цб на території селища цукрового заводу Оришкевич Світлана і бібліотекар школи  Мартинюк Ніна.

  Задуми про створення музею Т.Шевченка виник у друзів і прихильників таланту передчасно померлого поета і художника одразу ж після його смерті. В убогій майстерні, яка водночас служила й помешканням, залишилась не багата спадщина покійного: малюнки і малярське приладдя, рукописи невелика бібліотека, особисті речі, що зберігаються тепер в музеї Тараса Шевченка, який від 31 березня 2001 року має статус національного.

  Залами музею пройшло близько 10 мільйонів екскурсантів і до їх числа долучилися учні школи які доповнювали відео екскурсію віршами (“ Мені 13-й минало”,  “Садок вишневий коло хати ”,  “Перебендя”, “Лічу в неволі дніт і ночі”,  “Лілея ”, “І виріс я на чужині”), уривками з поеми (“І мертвим , і живим, і ненародженим земляком моїм в Україні ”, “гайдамаки”, “сон”, “Кавказ”, “Тополя”).

  На заході учні не просто вшановували пам'ять геніального поета, а й побачили його спадщину,відчули його невмируще слово серцем, повірили йому, бо кому ж тоді, як не Шевченкові, який життя свє віддав за Україну, за нас із вам, за те, щоб ми були вільними і гордими людьми.