"Душа моя вже все перемогла і вільна стала..."

       Хотіла б я піснею стати

       У сюю хвилину ясну ,

       Щоб вільно по світі літати,

       Щоб вітер розносив луну.

   Такими словами Л. Українки розпочалася літературна година , присвячена 145-річчю від дня її народження.

    Присутні  ознайомилися з творчістю поетеси ,перегорнули сторінки її життя ,де були мрії та страждання, надії і сподівання.

Біографія Лесі Українки перепліталася з декламацією її поетичних творів. Звучали такі до болю знайомі рядки : “Хто вам сказав , що я слабка ” ,

“Ні долі, ні волі у мене нема” , “На шлях я вийшла ранньою весною” та багато інших. А з якою невимовною тугою за втраченим коханням звучав вірш “Уста говорять : “ він навіки згинув ””

    Атмосфера у залі  була пронизана легким сумом , присутнім  у ліричній  поезії ,  глибокою  любов'ю  до рідної землі , до Украни.

    Ніжна , але сильна духом Леся Українка – неперевершений поет-борець, поет - патріот, увійшла в літературу , як  співець мужності і боротьби.

    Тож нехай звучить серед нас слово Лесі і слово про Лесю , як шана наша її пам'яті.